Виховний захід на тему:

«Моя Україна – найкраща країна»

Мета: виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших народів, віру в краще майбутнє України.

Хід заходу

( Учні декламують вірші )

Моя вишнева Україно,

Мій рідний найсвятіший краю,

Куди б не їхав, де б не був ти,

А кращої землі немає.

Тебе не вигадав ніхто

З'явилась ти у день творіння

Благословив тебе Христос

На вічне щастя і гоніння!

Щодня благаю я Христа

Аби не знала ти руїни…

Тебе не вигадав Тарас

Завжди була ти ,Україно!..

( Звучить пісня «На нашій Україні»).
 

Вчитель. Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

Древня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобались Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто навідуватись зі словами «Рушаймо у край». Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – «Україна»

Україна… В цьому одному слові й для нас і навіть для чужинців бринять музика смутку і жалю… Україна – країна трагедій і краси, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними піснями…

( Звучить пісня «Це моя Україна»)
 

Учень. Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщино!
 

Вчитель. Сьогодні наш захід присвячений воїнам, які захищають незалежність нашої держави.
Ось уже більше 3 років у нашій країні дуже неспокійно. Ми з тривогою слухаємо радіо та дивимось телевізор. Всі люди переживають і думають про події на сході України.

На думку спадають слова нашого земляка поета Василя Симоненка. Він жив і працював у Черкасах. Його ім’я носить Черкаська спеціалізована школа №33.

Ці рядки написані 60 років тому. А здається, що говорить він про кожного нашого воїна сьогодні.

( Звучить запис вірша)

Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.
І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.
Але не я... Я квиснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені, –
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.
За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні прекрасні й молоді.
І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття –
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.

Вчитель. З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об‘єднався нині проти російського агресора. Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни.
Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

(Перегляд відеофільму. «Дай, Боже, сили нашим солдатам»)

 

Вчитель. Багато синів, наших земляків, пішли виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною. Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України. Серед них і батьки учнів нашого класу Гавриленко Юрій Дмитрович, Запов Олег Геннадійович. Ми пишаємось тими, хто вже повернувся з тих тяжких, страшних доріг війни і благаємо тих, хто нині ще в зоні АТО: повертайтесь, будь ласка, живими. Батьківщина і ми чекаєм на вас.
( Учні декламують вірші )

Повертайтеся живими!
Молитися я не втомлюся
За Україну і за Вас.
Вам до землі я поклонюся,
солдати, Ви - це все для нас.
Спасибі, що ходжу до школи,
а не шукаю укриття.
Спасибі вам за спокій вдома,
просто спасибі за життя.
Для нас немає тут загрози:
тут тиша, мир, а там - війна...
І біль, і страх, і сум, і сльози,
смерть, жах, скалічене життя.
Лиш три години розділяють
Вас від домівки і родин,
що щиро люблять і чекають
своїх синів, батьків, дідів.
Я б і сама пішла служити,
шкода, що не беруть дівчат,
тож залишається молитись
За Ваші, воїни, життя.

(Перегляд відеокліпу «Повертайтесь живими»)

Вчитель. Наша Україна втратила своїх синів, які загинули на Сході.

У пам’яті земляків ці громадяни назавжди залишаться мужніми героями, які з честю виконали головний обов’язок чоловіків – захист рідної землі.
Вшануємо пам’ять наших земляків хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Вчитель. Саме в ці дні вирішується доля країни, і кожен її громадянин може зробити свій внесок в боротьбу за мир. Самий простий спосіб – підтримати українську армію.
Наш навчальний заклад не залишився осторонь тих непростих подій, що відбуваються у нашій державі. Постійно проходять акції «Лист пораненому», «Лист воїну АТО», «Діти – воїнам АТО». Учні написали тисячі листів, намалювали безліч малюнків, збирали теплий одяг, гроші, продукти для воїнів АТО та пораненим бійцям у шпиталь. Сьогодні вони теж з великою любов’ю в своїх маленьких серцях готували подаруночки для гостей, захисників рідної неньки-України. Вручіть, будь ласка, ваші вироби.
Запрошуємо до слова воїна АТО, батька Максима, Юрія Дмитровича.

Виступ воїна

Презентація книги про воїнів м. Канева і району.

(Показ відеокліпу і звучить пісня «Квітуча Україна» С.Весна.)

Вчитель. Сьогодні нам треба гуртуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі, не піддаватись провокаціям та чуткам, що розповсюджує пропаганда Кремля, який сіє злість, зневіру та брехню про нашу країну. Будьмо мужніми, збережімо державу, збережімо себе. Ми віримо, що скоро закінчиться АТО на Сході нашої неньки і настане мир.
 

( Учні декламують вірші )
Молитва за Україну

Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.

Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.

Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.

Україно, молюся за пам'ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край заяснів.

Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає - ридай, не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.
 

Вчитель. Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації і мови. Ми – єдина Україна!
Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

 

(Пісня у виконанні Ковальської Вероніки “Молитва за Україну”)